ДІВОЧЕ СЕРЦЕ

Кап-кап...

Чую тишу,

Дощ іде.

Хмара темніє,

І лише місячне сяйво усміхається,

Чую: "Гррр, гррр, гррр" -

Бог гнівається.

Дощ бушує.

Дерева гнуться,

Вітер дме...

Життя жорстоке.

І лиш дівоче серце,

Що сховалось в куточку,

Молиться за гріхи наші.

І тут бачу:

Небо ясніє,

Дощ вщухає.

Боже, пробач!

Дівчино, не плач!

©Альбіна Діденко

Редакція - Орлова Лора Яківна

2012

Передмова.

 Студентські роки. Дисципліна "Світова література" яку курирує викладачка Лора Яківна і яка стане моєю першою вчителькою в любові до віршування. Чернетки заховані під зошит від писання на різні теми. Дзвінок. Кінец заняття. Вагаюся. І роблю крок вперед:

- Лоро Яківно, можна вас на хвилинку? 

-  Звісно Альбіно. Щось по темі сьогоднішній?

- Ні. Я...нещодавно стала віршувати, хобі чи як його назвати, але звертаюся до вас, за вашою професійною думкою і любов'ю до літератури, можливо зможете приділити час і моїм віршам...? 

Перехопивши повітря в легенях, дістаю із спритної схованки, свою пошарпану чернетку. Ледве не ховаю знову. Страх. Чи осуд за те що називаю свою творчість "Вірші". Геть, геть...якщо вирішила то й до справи.

- Мені приємно буде прочитати Альбіно.

Обов'язково прочитаю ваше серце у цій чернетці.

Після цього Лора Яківна організувала для нас із Богданом Гайдарем(ще один прекрасний молодик поет - патріот) нашу маленьку збірочку під назвою "Шлях до Мрії" із корабликом назустріч до Сонця. Вона не вийшла у тираж для багатьох читачів, але стала моєю реалізованою мрією:)

Не важливо якою мовою пишу, головне моє серце веде до Любові.

Слідуйте за своєю Мрією❤

Про Лору Яківну обов'язково буде окрема публікація.

Чи публікується далі Богдан Гайдар, не маю гадки але не втрачаю Віру в позитивному напрямку.